-
1 делишки
* * * -
2 обстоять
— справы мае ідуць добра, справы мае знаходзяцца ў добрым стане, справы мае добрыя— здароўе мае ў вельмі дрэнным стане, са здароўем у мяне вельмі дрэнна -
3 фактический
* * * -
4 чуждый
* * * -
5 швах
-
6 ближе
бліжэй; бліжэйшы* * *сравнит. ст.1) нареч. бліжэй, бліжай -
7 войти
убіцца; увайсці; увайсьці* * *совер.войти в привычку (обычай, традицию)
— увайсці ў прывычку (звычай, традыцыю)— зразумець чыё-небудзь становішча, аднесціся да каго-небудзь з увагай -
8 дело
бізнес; бізнэс; занятак; інтарэс; інтэрас; справа; справунак* * *ср.наше дело правое, победа будет за нами!
— наша справа справядлівая, перамога будзе за намі!папка для дел канц.
— папка для спраў— нездарма, па заслугах— прыхваткамі, перапынкаміизвестное дело вводн. сл.
— вядомая рэч— мая хата з краю, я тут ні пры чым— першым чынам, перш за ўсё, перш-наперш— скарыстаць, пусціць у ход— прызнацца, прызнаюся— слушна (добра, праўду) казаць— быць (стаяць) у баку, быць ні пры чыми дело с концом, и делу конец
— і канец, і ўсё— воля ваша (твая, яго, яе, іх) -
9 затруднять
-
10 знание
веданне; веданьне* * *ср.— валодаць ведамі, мець веды— з веданнем справы, з умельствам, умела -
11 идти
дыбаць; ісці; ісьці; пасаваць* * *несовер.1) ісці2) (ехать) ісці, ехацьплысці, плыць4) (сдвигаться с места) разг. ісці, пасоўвацца6) (протекать во времени, проходить) ісці, мінаць7) (вдвигаться внутрь, приходиться впору) лезці8) (тянуться — о горах, лесе и т.п.) ісці, цягнуцца9) (падать, литься) ісці10) (быть подходящим) разг. пасаваць, падыходзіць(иметь отношение) датычыцца, мець дачыненне11) (принимать какое-либо течение) ісці, браццаречь, вопрос, дело идёт о…
— гаворка, пытанне, справа ідзе аб (пра)…— добра!, згода!, няхай так!идёт, как корове седло погов.
— падыходзіць, як карове сядло— ісці на вудачку, паддавацца падману -
12 интерес
зацікаўленне; зацікаўленьне; інтарэс; інтэрас; цікавасць; цікавасьць* * *муж.— праяўляць вялікую цікавасць (вялікі інтарэс, вялікую ўвагу) да справы -
13 искуситься
* * *уст. -
14 как
як* * *I нареч. як— як быццам, нібыта, нібы— як бы, (для выражения сравнения) як быццам, нібыта, нібыкак бы не…
— як бы не…— чаму не!, а як жа!, чаму не таккак бы ни…
— як бы ні…, (перед прил.) які б ні…, якая б ні…, якое б ні…, якія б ні…— як жа, (в ответ на вопрос) а як жа— як мага больш, як найбольш— як мага лепш, як найлепшII союзкак скоро уст.
— як толькі, (для выражения условности) калі толькі1) сравнит. ст. як(при словах, служащих сравнением — ещё) нібы, быццамбелый, как снег
— белы, як (нібы, быццам) снегжгло, как огнём
— паліла, як (нібы, быццам) агнёмширокий, как море
— шырокі, як (нібы, быццам) морапоёт, как соловей
— спявае, як (нібы, быццам) салавейслучилось это не позже, как (чем) позавчера
— гэта здарылася не пазней, як (чым) пазаўчора(в предложениях с оттенком непосредственного следования одного действия за другим — ещё) калікак увидишь его, расскажи обо всём
— як (калі) убачыш яго, раскажы аб усімпрошёл год, как мы виделись
— прайшоў год, як мы бачыліся3) (условный) як, калік кому же мне обратиться, как не к вам
— да каго ж мне звярнуцца, як (калі) не да вас4) (при вводн. сл. и выражениях) яккак видно, ты собрался в путь
— як відаць, ты сабраўся ў дарогукак бы, как будто
— як бы, як быццамкак бы не…
— як бы не…как…, так и
— як… так і— як толькі, ледзь толькікак видите вводн. сл.
— як бачыцекак например вводн. сл.
— як напрыкладIII частица яккак нарочно вводн. сл.
— як на тое, як наўмысна, як назнарок -
15 касательно
предлог с род. што датычыцца, што тычыцца, што да— што датычыцца (што тычыцца, што да) гэтай справы, дык (то) я нічога не чуў -
16 курс
-
17 ловко
-
18 любовный
* * * -
19 любовь
закаханасць; закаханасьць; каханне; каханьне; любасць; любасьць; любоў; любошчы; мілаванне; мілаваньне; міласць; міласьць* * *жен.— з любасцю, з замілаваннем -
20 медсантруд
См. также в других словарях:
БИБЛЕИСТИКА — историко филологическая наука, изучающая Библию как лит. произведение посредством текстологического (т. н. низшая критика; нем. Textkritik; англ. textual criticism, lower criticism) и лит. анализа (нем. Literarkritik, höhere Kritik; англ. higher… … Православная энциклопедия
БОЛГАРСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ — [БПЦ; болг. Българска Православна Църква]. Современное положение В наст. время юрисдикция БПЦ распространяется на территорию Болгарии, а также на правосл. болг. общины Зап. Европы, Сев. и Юж. Америки и Австралии. Высшая духовная власть в БПЦ… … Православная энциклопедия
СПРАВЛИВАТЬ — СПРАВЛИВАТЬ, ·стар. и песня. справлять, справить что, править, прямить, выправлять. Справить ствол по струне. | ·приказн. справлять бумагу, подписью своею ручаться за верность, точность списка, сверив с подлинником. Скрепляет делопроизводитель… … Толковый словарь Даля
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
Дударь, Алесь — Алесь Дудар белор. Алесь Дудар Имя при рождении … Википедия
Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения — УНИИАДД Адрес: ул. Соломенская, 24 Телефоны: +38 (044) 275 13 74 Факс: +38 (044) 275 13 74 E mail: undiasd@archives.gov.ua Транспорт: троллейбус № 3, 40 (ост. «Ул. Андрея Головко») … Википедия
Яновский, Олег Антонович — Эта страница требует существенной переработки. Возможно, её необходимо викифицировать, дополнить или переписать. Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К улучшению/22 октября 2012. Дата постановки к улучшению 22 октября 2012 … Википедия
сторона — сторона болючая ісцец; той, хто пацярпеў; сторона ображеная ісцец, жалобнік; сторона отпорная назва адказчыка пры разглядзе судовай справы; сторона поводовая ініцыятар судовага разбору справы; сторона позваная адказчык у судовым працэсе … Старабеларускі лексікон
Барокко — (итал. barocco причудливый, предположительно от португ. perola barroca жемчужина неправильной формы) явление европ. культуры 16 нач. 18 в. Эпоха Б. связана с Вел. географич. и науч. открытиями. Изумление, восторг и ужас перед новой картиной мира… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
АНТИСТИХ — (греч. ἀντίστοιχον противопоставление), принцип орфографической дифференциации омонимов (как целых слов, так и отдельных языковых элементов грамматических, орфографических и др.) в греч. и церковнослав. языках. Орфография греч. языка визант.… … Православная энциклопедия
ЕВХАРИСТИЯ. ЧАСТЬ II — Е. в православной Церкви II тысячелетия Е. в Византии в XI в. К XI в. визант. богослужение приобрело почти тот вид, какой оно сохраняло в правосл. Церкви все последующее тысячелетие; в его основе лежала древняя к польская традиция, значительно… … Православная энциклопедия